Русалка

Leon Clerk

Читателей на странице:


На врунах дрімала русалка,
Її вітерець кохав палко.
“Не дамся в обійми нікому,
Піти не збираюсь із дому.”
Забрів якийсь хлопець до річки,
Русалка волосся навзбічки:
“А йди-но, тебе залоскочу,
І тайну відкрию дівочу.”
Повірив той мареву ночі,
З містка, відштовхнувшись, ускочив
У річку холодну і тиху.
Бувати невдовзі тут лиху.
А вітер нахабно побачив,
І ревнощі стяли, неначе
По пуп’янкам лезом уволю.
Утопить нещасну знедолю.
Сміється русалка, загралась,
Не чує ніхто, тільки галас.
Не далась в обійми нікому,
Хтось гордість дівочу чи зломить?!

© Leon Clerk


5 2 votes
Поставьте оценку
Подписаться
Уведомление о
guest

4 Комментарий
Inline Feedbacks
View all comments
Людмила Рубина
Премиум-автор
11.07.2020 2:40 пп

Интересная история о русалке. Сказочно-красивое стихотворение.
Волшебное и жизненное одновременно!
Леон, желаю Вам новых оригинальных идей и прекрасного настроения.

Валентина Пошкурлат
Премиум-автор
12.07.2020 11:10 пп

Ці рядки ллються, як пісня про горду русалку. Прекрасний мелодійний вірш!