Читателей на странице:
Вона шукала свою долю, долю-доленьку
й заблукала, заблукала в полі-поленьку.
На стежиноньці вузькій серед житечка
пострічала та й недолю серед літечка.
Обминути, обмануть її хотілося,
та не вийшло…
Не вдалося…
Не зумілося…
Сумний мотив, але гарне відображення долі, життя, щастя. Дуже дякую Вам!
На жаль, не всі жінки знаходять свою долю. Після спілкування з такими жінками і з»являються такі сумні мотиви. Дякую. Леоне, за коментар!
Душевные, трогательные строки! Кратко, лаконично.
Валентина, прекрасное стихотворение!
Мира Вам, любви, счастья и тепла.
Не все женщины, к сожалению, находят свою судьбу. Вот повстречаешь таких, пообщаешься — и пока дойдешь домой, рождаются вот такие строки.Спасибо, Людмила, за комментарий!