Щаслива, бо дуже кохана!

Leon Clerk

Читателей на странице:

Щаслива, бо дуже кохана!
Засліплює сонечко зір.
Її понад світ не прихвалиш,
Солодкий як плід надкусив.
Чарівні виздоблює риси,
Кохання немов зорепад.
Довіритись долею в присуд,
Від щастя до гір закричав.
А на ніч гарячі долоні
Прикриють накидкою пліч
Чуття, що звели напівсонні,
Тривогу тремтливу покінч.
Частоти світил налаштовуй
З вібрації суперструни.
Проникни пестливо любов’ю,
А потім солодко здрімни.
Неначе чарунка у соті,
Медові вуста полосни.
Цілуй її ніжно хоч всоте,
Як мрії прекрасні ті сни.
Піклуйся, подібно – дитину,
Її повсякчас забавляй.
Від переживання прикрити,
Це миле, насправді, маля.
Досвідчи на щирість сердечну,
Що марно не жив на землі.
Носив на руках наречену,
До зречення свого злюбив.