Читателей на странице:
Думки заплутані з мережив
У веселковім витканні
Лягають просто й обережно,
А на меті є головні.
Перебираючи повісмо,
Лляної нитки стчи узор.
Перебіг дій на цвях повісьмо,
Лиш упередивши любов.
Просочиться вона з калини,
У пісні ввидиться з життя.
Моя земля є Україна –
Це мирне небо у житах.
Вона не стане на коліна,
В ясир не йде на повідку.
До вольниці стає подібна
Стражденна на своїм віку.
Від сонця ллється промінь з неба,
Країна сонячна моя.
Кому попало заманеться,
Як тінню щезне за моря.
Моє кохання світанкове,
Пролита кров захисників.
Немає більшої любові,
За Батьківщину хто поліг.
Зі щирою синівською любов”ю до стражденної неньки України написані ці рядки, із вдячністю тим, хто поліг за Батьківщину.
Щиро дякую.
Низький уклін, за цей вірш, за почуття до рідної країни, Леоне. Все буде добре. Віримо в краще, хоч інколи дуже важко.
Щиро дякую.