Читателей на странице:
У що ми постійно закохані дуже?
Напевно найбільше у власні бажання.
Таке виховання на запитах душам,
Як визріє сонячне врешті кохання.
Потрібно як світло, волога і вітер
Аби вкорінилася вижити щепа.
Стосункам взаємним тоді лиш повірим,
Яскраве у серці відкриємо небо.
Розквітнути пуп’янки зможуть невдовзі,
Коли ми подбаємо добре за щастя.
Не наше, а спільне зігріє нас сонце,
Обійми палкі не дадуть нам упасти.
Не наше, а спільне зігріє нас сонце,
Обійми палкі не дадуть нам упасти.
Дуже влучно та гарно)
Щиро дякую.
Гарно, Леоне! Коли розвітне пуп’янок душі, тоді душа шукає половинку, побачивши її сонет пиши, малюй яскраві всі життя світлинки.
Дуже вдячний.
Нехай із пуп”янка виростає нестримна любов і квітне трояндами в серцях обидвох!
Щиро дякую.