Читателей на странице:
Не зміниш тих призначень,
Що вготував нам Бог.
Як скривишся й заплачеш,
Минатиме любов.
Життя збігає швидко,
А років не повернеш.
Коли ще встигнеш жити,
Як закохалось серце.
Не хочу те забути –
Цілунків зграю, ні.
Як сині незабудки
Всміхаються мені.
Шукаєш долі знаки
І візерунок губ.
Навчи мене кохати,
Та так, щоб не забув.
Мудро, влучно, яскраво та поетично)
Дякую.
Чудовий вірш, а з ним і почуття, які підносять до вершини щастя, палітри фарб, до самозабуття, щоб до любові йти, як до причастя.
Дякую.