Читателей на странице:
Самотній човник місяця
по небу мандрував.
На хвилях моря синього
сріблився,
вигравав.
Всміхався зорям-зіронькам,
щось шепотів траві…
Із правіку залюблений, –
підморгував
землі.
Подписаться
авторизуйтесь
0 Комментарий