Весна вбирає день в квітучу барву

Валентина Пошкурлат

Читателей на странице:

Весна вбирає день в квітучу барву,
Примула розкриває пелюстки,
Тремтять на вітрі гіацинти-трави,
На маргаритках – файні «сорочки».

У вінку барвистому природа,
Смарагдові левади в ліхтарях.
Це діти сонця, молоді кульбабки,
Облюбували жити в цих краях.

На голубому гобелені неба
Зграйкам зібралися хмарки.
Цілує сонце променями землю,
Ніжність хмар торкають ластівки.

Біля річки – зелено, барвисто.
Стіною розрослася рогоза.
Сім’я качина – на водяній гладі.
Аж до води лягла верби коса.

Бджола збирає мед із цвіту китиць –
Верба дає їй золотий нектар.
Симфонія весняних барв природи –
Це, о величний, щастя Божий дар!

Купаюсь ніжно у обіймах травня…
Переді мною – голубі озерця.
«Люби-мене» наповнюють красою –
Це незабудки – ніжна пам’ять серця.

Окраса лісу – чарівна конвалія.
Її дзвіночки – радощі весни.
Вони п’янять , чарують, зваблюють.
Коханням світлим нам приходять в сни.

Повітря шовк купає мої очі,
Закохані співають солов’ї.
Травень обніма мене за плечі
І колише мрієчки мої.