Не дай серцю, своєму, заснути

Наташа Павлова

Читателей на странице:


Не дай серцю, своєму, заснути.

Не дай серцю, своєму, заснути.
Йди вперед і понад усе….
Дозволяй, хоть хвилину, кохати.
І хай серце любов несе.

Не дай серцю, своєму, журитись.
Воно в тебе хрупкіш кришталю.
Краще, Господу, тихо молитись.
Йди вперед, і не треба жалю.

Не дай плакати серцю.– Ти чуєш!
Вже відплакало сльози свої.
Йди в гаї, де цвіте черемшина.
Де співають пташки, солов’ї .

Дуже прошу, дай серцю спокій.
Обійми йього в теплу любов.
Не дивись на рубці глибокі.
Йди вперед, без усяких умов.

© Наташа Павлова


0 0 votes
Поставьте оценку
Подписаться
Уведомление о
guest

6 Комментарий
Inline Feedbacks
View all comments
Leon Clerk
Премиум-автор
04.05.2020 7:07 дп

Це сердечне звернення спонукає прислухатися до свого серця, відчути, зробити висновок. Щось перемінити, жити покликом серця, любити, шанувати, як себе, так і інших. Глибокий смисл, душевні пориви відображають, як треба поводитися. Добрий вірш, якісний, потрібний, бо несе справжнє призначення серця.

Валентина Пошкурлат
Премиум-автор
04.05.2020 11:26 пп

“Не дай серцю своєму заснути”, “Не дай плакати серцю”… Як мудро і переконливо звучать ці слова! Наталочко, Ви заставляєте всіх читачів задуматися над ними. Мудро, по-філософськи підводите читачів до того, що не потрібно дивитися на рани та рубці на серці, а вони є в кожного, бо життя – надто складне, щоб їх уникнути, потрібно попри все йти вперед “в гаї, де цвіте черемшина. Де співають пташки, солов’ї” – і серце заб”ється по-іншому, у ньому з”явиться велика любов.