Читателей на странице:
Не дай серцю, своєму, заснути.
Не дай серцю, своєму, заснути.
Йди вперед і понад усе….
Дозволяй, хоть хвилину, кохати.
І хай серце любов несе.
Не дай серцю, своєму, журитись.
Воно в тебе хрупкіш кришталю.
Краще, Господу, тихо молитись.
Йди вперед, і не треба жалю.
Не дай плакати серцю.— Ти чуєш!
Вже відплакало сльози свої.
Йди в гаї, де цвіте черемшина.
Де співають пташки, солов’ї .
Дуже прошу, дай серцю спокій.
Обійми йього в теплу любов.
Не дивись на рубці глибокі.
Йди вперед, без усяких умов.
Це сердечне звернення спонукає прислухатися до свого серця, відчути, зробити висновок. Щось перемінити, жити покликом серця, любити, шанувати, як себе, так і інших. Глибокий смисл, душевні пориви відображають, як треба поводитися. Добрий вірш, якісний, потрібний, бо несе справжнє призначення серця.
Дякую щиро, від душі…
Мені приємні ваші відгуки….
Творчих натхнень и перемог вам… 🌹🌹🌹
Щиро дякую…
Мені приємні ваші відгуки…. 🌹🌹🌹
«Не дай серцю своєму заснути», «Не дай плакати серцю»… Як мудро і переконливо звучать ці слова! Наталочко, Ви заставляєте всіх читачів задуматися над ними. Мудро, по-філософськи підводите читачів до того, що не потрібно дивитися на рани та рубці на серці, а вони є в кожного, бо життя — надто складне, щоб їх уникнути, потрібно попри все йти вперед «в гаї, де цвіте черемшина. Де співають пташки, солов’ї» — і серце заб»ється по-іншому, у ньому з»явиться велика любов.
Дякую, люба, Валентина!
Попри все треба жити і йти вперед….
Творчих натхнень и перемог вам,, 🌹🌹🌹
Так, ваша правда. Щиро дякую…
Мені приємні ваші відгуки… 🌹🌹🌹