Моя в тобі живе любов

Leon Clerk

Читателей на странице:


Ти – берег, як бушує море,
Ти – пристань мого корабля.
Дивлюсь, видніє чи земля,
Спрямовують на курс як зорі.

Поглине хвилями в опівніч,
Засмучена спливе душа.
Сівким туманом як обіймеш,
Розтану сонячно, зважай.

Золочення проміння в вічі,
Волосся мерехтливе тне.
Блукаю течією ніччю,
Куди лиш вітерець дмухне.

На вигук сполоху: “Полундра!”
Заліпить воском Одісей
Вушні вже отвори, нечутно
Аби не було тих сирен.

Прив’язаний до щогли міцно,
А груди плачуть нарозхрист.
Над головою висне місяць,
Від страху страти забаривсь.

Неначе смерті поцілунок,
Зіщулився, холодний піт.
Води солоної надпий,
До рання спокій мій споцупиш.

Ти – хвиля, що збиває напрям,
Ти – хлюп об скелі тихих вод.
Моя в тобі живе любов,
Притишена, питна, принадна.

© Leon Clerk


0 0 votes
Поставьте оценку
Подписаться
Уведомление о
guest

4 Комментарий
Inline Feedbacks
View all comments
Наташа Павлова
Премиум-автор
01.05.2020 4:51 пп

Чудово.. Творчих натхнень….
Любов, вода, це все життя.
Попий води, коли вже спрага.
Живи, кохай до забуття.
Вночі пиши, прийде наснага….

Валентина Пошкурлат
Премиум-автор
01.05.2020 10:56 пп

Щиро й відверто! Сподобалось!
Принадна та любов жива –
Щемливо-солодко-терпка.
Хай буде ця любов навіки –
П’янка, жагуча – ось така.