Читателей на странице:
Букетик ландышей принес,
Тот нежный запах мая.
Мне их даря, ты произнес:
«Твой запах, дорогая!
Так пахнет Женщина-Цветок,
В своем жемчужном блеске.
Всю красоту нам дарит Бог,
На то есть повод веский.
Чтоб восхищались мы любя,
И берегли ту нежность.
Ты мой букет! Нашел тебя!
В тебе весь шарм и снежность.
Ты ландыши прими мои,
Поставь в хрустальной вазе.
Пускай красуются они.
И внемлют каждой фразе».

Яка ніжна й прекрасна поезія! Я справді відчула ні з чим незрівнянний запах конвалій! Я обожнюю ці квіти! Мені також дарували такі ніжні й цнотливі букетики, тому з великим задоволенням прочитала твій вірш і отримала насолоду! Дякую тобі, Світланочко!
Дякую Валентиночко! Обожнюю конвалії, їх чарівний запах.
Нежно и женственно олицетворить женщину с цветком. Благоухающие запахи любимой несравненны, роднят не только тела, но и души.
БлагоДарю, Леон! Отождествлять цветок и женщину, умеет лучший из мужчин. Любовь в нем с красотой повенчана. Чтоб уважать, есть сто причин.