Читателей на странице:
Немов чаруюча весна —
Твоє привабливе обличчя.
У сонцесяйний світ покличеш.
Твої об’явлені вуста
Неначе вічність з потойбіччя.
Кохання лине таємниче.
На волю птаха випускає.
Пересікаючи з проміння
Жвавке розмайкане волосся.
А може просто суголосся
Від гомону птахів, вітрів
Чи почуття розкрите просто.
Тепло ледь-ледь чіпа з осоння,
Але палаюче горить
У серці осередку сонно.
Дивуєшся красі спросоння,
Наважився її любити.
Одну лиш мить…
Дуже гарно… Дякую за чарівні вірші….
Творчих натхнень 🌹🌹🌹
Щиро дякую.