Конкурс "Всемирный день поэзии"
Читателей на странице:
В світанках ночі гаснуть. Світла днина
Аж до смеркань вступає у права.
Я в світі цім – малесенька людина,
В мені бурлить енергія жива.
В мені живуть частиночки із світла,
Які переростають у добро…
А може я – зоря ота досвітня,
Якої ще до мене не було?..
Я букви сію в полі в ріллю чисту.
Вони переростають у слова,
Які живуть в душі моїй пречистій.
В словах душа віршами ожива.
Смеркають дні мої, в світанках гаснуть ночі,
Живе у мені осінь золота…
Журливе в небі чую стоголосся –
Летять у вирій золоті мої літа.
© Ніна Юрченко
© Конкурс "Всемирный день поэзии"
Гарно, поетично… Слова, немов летять. Дякую вам,Ніна!
Зворушливі вірші у Вас, пані Ніно. Торкаються душі. Приємно відчути красу неповторного серця у слові.
Світлий добрий вірш. Бажаю успіху!