Читателей на странице:
/бездієслівна лірика/
Хвилі кольору лазурі
В піні шовково-махровій
Штиль у них чи грізна буря?
Ось – накат… ось другий… знову…
Гладь… У спокої заснулі
Мрії теплі, не буремні…
Приспане давно минуле –
Чи щасливе?Так, напевне…
А теперішні накати
В спалахах війни пекельних.
У сльозах дитина й мати –
Лезами накат між скель тих.
Що ж на горизонті? Щирість?
Чи безумство? Чи покора?
Без насилля? В світлі? Мирі?
У приливах неозоре –
Море…