Читателей на странице:
Любов була, і є вона, і буде,
Допоки світ тримають ці кити,
А без любові геть поникнуть люди,
Засохнуть всі на дереві гілки.
Розколеться і місяць в половинки,
На небі згаснуть зіроньки-зірки,
Розгубить люд любові всі краплинки,
У душах – пустка, у серцях – дірки.
Тож не губіть ви розсипи любові,
А сійте їх повсюди на землі,
Хай зігріва серця і в холоди зимові,
І діамантами сіяє у імлі.
Які б не стрілись бурі й вітровії,
Не загасить багаття їм любові,
Вона зорить зорею й душу гріє,
Лиш тільки будьте завше з нею в змові,
Щоб залетіло щастя світлогриве,
І в заметіль троянди зацвіли –
Чарівні квіти вогнеликі і манливі
У серці розсипом любові ожили.
Світлина з мережі Інтернет