Стою, обриву наче на краю

Leon Clerk

Читателей на странице:


«Очима ти сказав мені: люблю,
Душа складала свій тяжкий екзамен…»
Стою, обриву наче на краю,
А почуття закохані ті самі.
Коли священною буває ніч,
Переблагальним може стати ранок,
Розбіжимось як десь ми навсебіч,
Але не перестанем ще кохати.
Якщо ми не жаліємо на двох —
Розділимо і радості, і смуток,
Бажання пережити знов любов,
Але ніколи більше не забути.
Як у боях піднесену хоругву,
Непереможну відданість нестимо.
Не проміняємо любов за друга,
Життя своє шалене і нестримне.
Бо я крім тебе більш не полюблю,
Кохати палко знай, не перестану.
«Як тихий дзвін гірського кришталю —
Несказане лишилось несказанним. «

© Leon Clerk


5 1 vote
Поставьте оценку
Подписаться
Уведомление о
guest

2 Комментарий
Inline Feedbacks
View all comments
Людмила Рубина
Премиум-автор
02.04.2021 8:25 пп

Душевное и такое трогательное стихотворение о любви!
Леон, удачи Вам, счастья, радости, любви и Божией Благодати.