Читателей на странице:
“Очима ти сказав мені: люблю,
Душа складала свій тяжкий екзамен…”
Стою, обриву наче на краю,
А почуття закохані ті самі.
Коли священною буває ніч,
Переблагальним може стати ранок,
Розбіжимось як десь ми навсебіч,
Але не перестанем ще кохати.
Якщо ми не жаліємо на двох –
Розділимо і радості, і смуток,
Бажання пережити знов любов,
Але ніколи більше не забути.
Як у боях піднесену хоругву,
Непереможну відданість нестимо.
Не проміняємо любов за друга,
Життя своє шалене і нестримне.
Бо я крім тебе більш не полюблю,
Кохати палко знай, не перестану.
“Як тихий дзвін гірського кришталю –
Несказане лишилось несказанним. “
Душевное и такое трогательное стихотворение о любви!
Леон, удачи Вам, счастья, радости, любви и Божией Благодати.
Большое спасибо!