Читателей на странице:
Ми розуміємо прекрасно,
що неможливо полюбить,
насильно й не існує щастя,
своє не віддаси коли.
Якась чудова ніби казка,
не лічиш тоді навіть дні.
Як ти по вуха закохався,
а ночі стали дорогі.
Живемо краще ради когось,
адже кохають не за щось.
Тепло дарує щиро сонце,
життя б віддали, як прийшлось.
А наші долі небо пише,
замрії падають звідтіль.
Не випадково стань найближчим,
а радість перейми і біль.