Читателей на странице:
Дай Боже, нам зиму на радість
і щастя – зустріти любов.
Щоб щиро могли ми сміятись,
зустріти весну потім знов.
Веселі, здорові всі діти
раділи прийдешньому дню.
Любили в житті гомоніти
про мову щоб рідну свою.
У кожного було в оселі
щоб вдосталь всього на столі.
Палала любов аби в серці,
різдвяне мов світло зорі.
Щоб вміли ми хлібом ділитись
і прихисток вбогим дали.
Був мир на усьому би світі,
щасливі ставали тоді.
Закохані, добрі і гарні,
усміхнені, щирі всі ми
по-божому благословляли,
не були сумні і самі.
Тож Боже малятко погрітись
у серце впустімо своє.
Ставаймо як радісні діти,
їм долю Бог світлу дає.