Читателей на странице:
Вона високо так літала,
ніяких крил хоча не мала.
У неї серце золотіло,
не виділялось чимось тіло.
Завжди усміхнена й привітна,
в очах сяйливе мала світло.
Душею була незрадлива,
в кохання вірила на диво.
Любила світанкове сонце,
яке запалювало очі.
Тримала серденько відкрите,
на щирість мала душу чисту.
Хотіла стати янголятком
і гарну пісню заспівати.
А цінувала перше волю,
бо поступилася любов’ю.
Здійнялась мов голубка біла,
до щастя радісно побігла.
Росою розчинилась в квітах,
як вітер колисково хитав.
Вона нічого не боялась,
любов вітрилами нап’ яла.
Зробилась зіркою ефіру,
поширювати людям віру.