Читателей на странице:
Тут кожен вірш проникнутий тобою,
Хоч ти і витерла об мене ноги.
Мов фенікс з попелу, повстав любов’ю,
Бджолою в соти меду понаношу.
Я частуватиму вуста і губи,
Подібні побудові квітв’ яній.
Ти вибач, що поводжусь трохи грубо,
Бо я від тебе вермутно сп’янів.
Любити б вічно очі кольорові,
Що слічно виглядають з-попід кіс.
Спаровую молекул електрони,
Для вибухівки в розщеп під укіс.
Ти викресли зі списків, може, чорних,
Що зникли без вісті не у бою.
Від участі життя не відсторониш,
Бо без причини трепетно люблю.