Поклич у далеч за собою

Leon Clerk

Читателей на странице:

Поклич у далеч за собою
Між пасма гір і розквіт піль.
Ти обійми з небес любов’ю,
Затамувати тугу й біль.
І зацілуй промінням сонця,
У краплі дощовій лизни.
Коханою себе дозволиш
Назвати в образі краси.
На хмарах полетіти білих
За обрій невідомих див.
І пестити тремтливе тіло,
Яке з осоння полюбив.
На вітрі, в щебетах, розмаї —
Тебе шукаю звідусіль.
Понад життя своє кохаю,
Ті почуття прекрасні втіль.
Візьми за руку ніжно й тепло,
Одну ніде не відпусти.
Старайся прихилити небо
У чарах юної весни.