Читателей на странице:
Передчуття зими сваволі…
Забуті паролі,
І гасне, поволі,
Розпечене сонячне деко,
А спогади – на антресолі –
Наїдок для молі,
Дієзи…бемолі…
Усе не зі мною – далеко!
Нічого вічного – все тлінне!
Життя – швидкоплинне…
Розбиті коліна
Колись рятував подорожник…
Та замело вже стежину,
І я – не дитина –
Приймаю, гостинно,
Думки, що завжди насторожі.
Мороз латає теплі плями,
Сама, до нестями,
Гаптую рядками,
Щоб білені болі не бились…
А вдалині, за полями,
Та, певно, не з нами…
Снігами, роками
Щаслива зоря загубилась…
Спасибі за гарну душевну поезію!
І Вам дякую за відгук. Приємно, що моя творчість Вам подобається. 🙂
Так, Оксаночко)) Зачіпають струни моєї душі.
Дуже приємно. 🙂 Щиро-щиро вдячна Вам за підтримку, яку так рідко тут отримую…. Певно, щось не те роблю чи не так.