Читателей на странице:
Крізь призму казкового світу
Сприймаю буденне життя.
І сонцю радію, і літу,
Неначе маленьке дитя.
Яскравістю барви в нім грають,
А тіні — чарівні, мʼякі…
Метеликом думи злітають —
Такі безтурботні, легкі!
Крізь призму казкового світу
Сприймаю інакше усе
І бачу буденність розквітлу,
Бо призма всю сірість зітре.
Коротке життя, тож у ньому
І в будні для свята є час.
Ми втіху знайдімо у тому,
Що робить щасливими нас.