Читателей на странице:
Голісінько стає у листопаді,
загрався жовтим листям морозець.
Ночами крадькома він наступає,
осику досі вітерцем трясе.
У закутках сховались таємничо
комахи, павуки і світлячки.
Під хмизом, пнями і сухим патиччям
гущавиною папороть стирчить.
Поморхли брилики старі в опеньок,
шкандибає зайчисько он сторчма.
Ледь наполохається – прудко преться,
від сіроманців сяде у кущах.
Плямисті робляться у колір хакі
всі мешканці, зазвичай, лісові.
Нашорошити вуха й сновигати
усе таки приходиться сові.
А так ще відчувається осінньо,
коли хитає сонцем віття з рос.
Тепла в загривки трішечки посіє,
а видалось зігрітись жук ліз повз.
Немає заворушення в природі,
яке погані наслідки несе.
Усе стає дохідливо в пригоді,
нагода хосен мати від знамен.
Прикмети роблять гарною погоду,
не зволікають на потому десь.
Істотно присоромлюють погорду,
завищене додолу гне вітрець.