littercon
Читателей на странице:
Дорогие творческие друзья! В теплых объятиях Мая просыпается не только природа, но и наше внутреннее волшебство. Этот месяц — время, когда каждый вздох наполнен ожиданием, когда дыхание природы становится мелодией. Май манит нас своими нежными прикосновениями, раскрывая весь свой арсенал красок и ароматов.
Приглашаем принять участие в конкурсе пейзажной лирики в жанре оды последнему месяцу весны, цветущему и ароматному Маю, с 10 мая по 15 июня 2024
Я очарована тобой мой милый Май
Я очарована тобой мой милый Май,
Ветвями распустившейся сирени,
Любовью заиграл душевный рай,
В цветочном аромате пробуждения.
Ты в нежно-фиолетовых оттенках,
С певучей нотой беззаботных птиц,
В цветениях разноцветных лента,
Пленит воображение без границ.
О Май, ты в свете радужных ключей,
На небосводе в мохнатых облаках,
Изяществом живительных лучей,
Надежду теплишь ты в моих глазах.
Обворожителен сиреневый рассвет,
С жасминовым душистым чаем,
Сюитой самобытен твой поэт,
Мы вдохновение в дуэте обретаем.
Я очарована тобой мой милый Май,
В природе загадочно и очень тонко,
Скрипкой весны ещё ты поиграй,
Мелодия любви звучит так звонко.
Ты радость мне дарить не уставай..
Я очарована тобой мой милый Май..
Творите, любите и восхищайтесь красотой природы, наслаждаясь каждым мгновением . Пусть неустанно звучат созвучные весенние ноты Вашего поэтического сердца.
С любовью
© littercon
Вы не будьте чересчур активны,
Не давите гусениц противных!
Гусеница – тоже часть природы
И она – не пакость, не отходы!
Из нее получится когда-то, наконец,
Чудо-бабочка – земной красы венец!
Полетит она, собой украсив мир,
Сядет как-нибудь солдату на мундир.
И солдат, воюющий захочет мира,
Вспомнит девушку – души кумира,
И продолжит этой бабочки полет,
Пусть собою мир украсит и живёт!
Для того ведь Богом создана планета,
Чтобы жили токари, врачи, поэты!
Чтобы звери жили на большой Земле,
Чтобы люди крест поставили на зле!
Жить должны и насекомые и птицы,
Сам Господь им повелел “плодиться”,
Жизнь продолжится, продолжится весна,
Пусть живут берёза, дуб, сосна!
Что живёт – на жизнь имеет право,
Пусть живут тенистые дубравы,
Флора с Фауной нужны на этом свете,
Жить давайте взрослые и дети
Кошкам и собакам, лисам и волкам,
Крокодилам, зайчикам, китам,
Гусеницам, бабочкам, стрекозам,
Не должны мы представлять угрозу
Миру, что пока ещё живёт вокруг,
Человек – не “зверь”, природы друг!
Люди не должны оставить мир в золе,
Пусть жизнь процветает на Земле!
Сегодня встретим Первомай,
Начнем, пожалуй,
Весёлым пеньем птичьих стай,
Весна, нас радуй!
По улицам, друзья, пройдем,
Продолжим праздник нашей жизни,
Не огорчай нас, Бог, дождем,
Пусть солнце брызнет
Лучами света и тепла
И нас согреет,
Гуляем нынче дотемна
По тем аллеям,
Где наша молодость прошла,
Где мы любили,
Мы юность, не сгорев дотла,
Вновь ощутили!
И наши молодые дни,
Как прежде живы,
И нас наполнили они
Добром и силой!
Чарівно! Напередодні літа, але ще вирує весна.Травень нас радує буянням, зелен-листом, наснагою і натхненням. Дякує за творчі зустрічі, друзі! Велике вповання, довіра, вельмишановній і милій Каролін! Завдяки Її широкому спектру діяльності, незрівнянній поезії, доброті серця ми маємо змогу відтворювати свої почуття у слові.
Бажаю тепла душі, усмішки сонця, невичерпного творчого натхнення, рясного Божого благословення на щодень!
Мои искренние благодарения,Leon! Всегда рада Вашим прекрасным поэтическим аккордам души!Пусть весеннее очарование звучит в Вашей поэтической мелодии!!
Травень — трави,
Травень — танець,
Травень — тропи тривіальні.
Тьмяно тане, так туманно.
Трішки тіней, творив, тальку.
Тло тональності та тесту.
Тік тріпочучий тасьмою.
Теліпається тверезо
Тіло творене тобою.
Триптих творчості томління.
Ти тепер — травнева тайна.
Тосі-тосі, тихо-тихо,
Тепло, тісно так торкались.
Також трав’яна тотожність,
Тонкостінна та тендітна.
Твоя талія тривожна,
Те тремтливе твоє тіло.
Твій тоненький тихий трепет.
Ти — троянда тону тіла.
Твір торжественний творіння.
Тенор такту творчо тішить
Талість тонучого тім’я
Терти і торкатись твердо.
Точення тривале тижнем.
Танцювати треба техно,
Так талановита ти ж то!
Танцівниця трепетлива,
Ти тримай тому турботу.
Трачу тобто терпеливо,
Тішусь, тулюся з тобою.
Ти текла такою тінню,
Трюм тайфун топив у товщі.
Тайкома в тобі тремтіти
Так тікаю, в тобі тону.
Трунок той тугий трембіти.
Тереби тюльпани тісно.
Ти тхориця, тон труїла.
Таїну твою там тисну.
Тільки тямити б тайнопис,
Темні титлоси Тарота.
Татуажем таз тактовно
Тамував тяжбу турботи.
Терник, тамарикс, тростина,
Так тичинку тис троянди.
Трут торкався в темінь тліти,
Тіло в теплоті тримати.
Слово про Матір живе і священне,
кожному з нас дороге звідусіль.
Дітям Матуся кохання прищепле,
на рушнику вишиванім хліб-сіль.
Своїх синів на війну проводжає,
їх пам’ятає в молитві щодня.
Знову тривоги і переживання,
ревно хвилюється за їх життя.
Бо найрідніша для серця кровинка,
скільки недоспаних в Неї ночей.
Досі палає в огні Україна,
сльози мов дощ, час рікою тече.
Кожні моменти з любов’ю й журбою,
вибілена, як хатина, душа.
Неньки любов найцінніша, жертовна,
крила журавки дітьми дорожать.
Струджені руки питомі обіймів,
щоб притулити до своїх грудей.
Зірка на небі неначе та блима,
ранок очікуваний як гряде.
До Богородиці ми припадімо.
Щирим розкаянням мир, Боже, дай!
На перемогу не тухне надія,
з під тягаря через силу повстань.
Плаче калина від крові полеглих,
роси до сонця вертають красу.
Випереджають любов’ю на небі,
до Воскресіння вечірок несуть.
Ти огорни нас опікою, Мамо,
рідна закличе на захист земля.
Хмари сукупчені, схожі на мармур,
світ небеса нам кохати велять.
Не погордімо любов’ю уклінно,
Божої Матері честь бережім.
Ненькою названа теж Україна,
палко кохаймо Її в душі.
Вишня старенька ще паростки пустить,
терпкої ягоди дбалість з’їсте.
Вийде кохана Матуся назустріч,
щоб обійняти щасливо дітей.
Красиве поєднання інтимної та пейзажної лірики. Зображення весняного відродження природи, сподівання ліричної героїні на щастя, на сьогодні – мабуть, утома від життєвих реалій, війни, яка ввірвалася у життя абсолютно кожної людини. Але поруч із цим – возвеличення почуттів, кохання, що дає людині радість, мрію,надію; уміння ліричної героїні жити в гармонії зі світом природи – все це я побачила у вірші пані Каролін. Дякую щиро.
Искренне признательна,Марина!! Пусть вдохновения очаровательной весны творит,создавая прекрасные ноты талантливой души!!Спасибо,что Вы с нами!!
ОДА ТРАВНЮ
/Рондель-триКоло/
-1-
Пахкотінням наповнена більшість дерев,
«Громовик» ти? Чи «Ярець», в честь бога Ярила?
Може «Цвітень»? Бо землю конвалії вкрили?
Чи «Пісенник»? Бо ноти пташина бере?
Чи «Грибник» ти? Маслюче обличчя сире
Пнеться з моху до сонця, лисни́ться щосили.
Ароматами сповнена більшість дерев,
«Громовик» ти? Чи «Ярець», в честь бога Ярила?
Ось веселка краї рушничкові пере
На Дінці… Де знайти ще такої води нам?
Бо кохання на ньому цвіте лебедине.
Віддзеркалює хмарки молочне пюре,
Пахкотінням наповнена більшість дерев.
-2-
«Громовик» ти? Чи «Ярець», в честь бога Ярила?
Різнорав’я відтінки зібрати зумів,
У тобі розіллю́ться розряди громів,
І «Ку-ку», що зозулька розносить на крилах.
Ось парфуми півоній… Розкішні та милі.
Млість солодка весняних сільських вечорів.
«Громовик» ти? Чи «Ярець», в честь бога Ярила?
Різнорав’я відтінки зібрати зумів.
Ще гроза так музично довкруж не ходила,
Розсипаючись, збурена, купою злив.
Кожен дощ чи хмарина – то дар Божий, диво,
Маки вкрили червоним долини і схили:
«Громовик» ти? Чи «Ярець», в честь бога Ярила?
-3-
Різнорав’я відтінки зібрати зумій:
Пахкотінням наповнена більшість дерев,
Ніжна зелень – насправді сьогодні твій тренд,
Травню, ти ж-бо улюбленець мій!
Все, що спало й марніло недуже в зимі –
Із тобою забуло нидіння старе.
Різнорав’я відтінки зібрати зумій,
Пахкотінням наповнена більшість дерев,
І, напевне, вже кожен із нас зрозумів
Що чекає від тебе на сонячний мир,
Ти над світом веселку добра підійми –
Не потрібно людині війни та штормів –
Різнотрав’я відтінки зібрати зумій,
Травню мій!
Милая Каролин, восхищаюсь Вашими стихами и великолепным прочтением! В Вашей поэзии столько весенней нежности, солнечного света, тепла, любви, что…
“Любовью заиграл душевный рай,
В цветочном аромате пробуждения.”
Большое спасибо за красоту поэтических строк и новый увлекательный конкурс!
Мои благодарения,дорогая Людмила за Вашу душевную созвучность и свет таланливой души!!Спасибо,что Вы с нами!!
Чарует май
Чарует май цветением садов,
Прозрачностью небес и лёгкой дымкой,
Овеянной сияньем вечеров,
И тонкою, бегущею тропинкой.
Мой милый май, весёлый, золотой,
С тобой легко порхать в порывах ветра,
И наслаждаться красотой земной
В лучах игривых солнечного света.
Твой дар воистину бесценен и велик:
Мгновенья счастья льются бесконечно.
И каждый день весенний многолик.
А птицы в вышине поют беспечно.
Ликует мир в безбрежности любви.
Вершатся чудеса во благо мира.
Жизнь пробуждает торжество зари.
И вновь поёт о тихом счастье лира.
23.05.2024
Ода майским дням
Я Оду майским дням пою,
Люблю их яркие мгновения,
И от души благодарю,
За теплоту прикосновения.
Прекрасен каждый майский день,
С утра нас будят птичьи трели,
Дурманит запахом сирень,
Играет ветер на свирели.
Плывут по небу облака,
Как в море синем бригантины,
Создатель мудр, его рука,
Рисует дивные картины.
Лужайку пеструю в цветах,
Медовой теплоты рассвет,
Мохнатых пчел на лепестках,
И одуванчиков букет.
Лес, речку, белую березку,
Шиповника колючий куст
Дождя непрошенную слезку,
Что навевает сон и грусть.
Но в мае места нет печали,
Цветет и ландыш, и жасмин,
О чем- то светлом мы мечтали,
Смотря на красоту картин.
Нам подарил садов цветенье,
И в вихре вальса закружил,
Как жаль, что только на мгновенье,
Май всех чуть-чуть заворожил.
Май-удивительный месяц. Буйство красок дарит нам природа. Все цветет и благоухает.Май не устает нам дарит радость. Благодарю редакцию и лично Каролин за тему конкурса.за вдохновение,за нежность изысканость поэзии
Искренне признательна,Маргарита!!Пусть майская мелодия вдохновения всегда согревает Ваше сердце, рождая чистые талантливые ноты поэзии, спасибо что Вы с нами!