Читателей на странице:
Вітами яблунь, мов рукавами
Вітром тягнуся, бунтівником.
Видихну: «Як Ви?» Квіт поміж нами
У завірюсі сниться обом.
Ноти любові зводять долоні:
Дотики-іскри… Потиск-вогонь.
Сни кольорові – біло-червоні
Квіти зумисне трусять: схолонь…
Падає чисте, світле, єдине:
в згадці мене Ви бачите – мить.
За особисті хиби-провини
Квіт яблуневий землю сніжить.