Читателей на странице:
Хмаринки блакитного неба,
мов човники посеред хвиль.
Яскраві весни дні квітневі.
Всміхнися, як сонце, не квиль.
Десь тріщечки випаде дощик,
періщитиме по землі.
Вологою змочить подовше,
щоб вип’ястись трави змогли.
А квіти барвисті й духмяні
чарують красою, поглянь.
Повітря те свіже вдихати
спроможні гаї і поля.
Приваблюють пахощі цвіту
всіх мешканців, вельми, садка.
Дзижчати, гудіти, дзвеніти
їм хочеться, адже — весна!
Так любо і тепло довкола,
співають он жваво птахи.
Насичення руху, здоров’я,
наснаги, натхнення і сил.
Аби тільки спокою й миру,
то вдосталь всього вистача.
Голубки піднялися виром,
грайливі такі в промінцях.
Весна переможна панує,
її не зупинить ніхто.
Не гоже скучати понуро,
бо все переможе любов.