Читателей на странице:
А ми, як чайки, прагнемо свобод,
До мрії тягне особистий простір.
І крила наші визріють, їй-бо!
Хоч між завад – розправитись непросто…
Здається, що вже до мети от-от…
і будемо по-справжньому щасливі,
але новий життєвий поворот
готує чергову свою мінливість.
Бурхливість долі… ніби хвиль шторми,
буремно сили рвуть і віру в себе
між скель розчарувань застрягли ми
Але у відчай падати не треба.
Зосвоюємо кожен свій урок:
йдемо крізь терни відчаю і зради.
Та промінь світла знову ллє добро
В новий політ зове тебе літати.
Окріпнуть крила. До нових висот
життєві ритми спокусять шалені.
Ми всі, як чайки, прагнемо свобод,
Вдихаючи омріяне в легені.