Читателей на странице:
Хвилі, що несуться вгору-вниз,
Тішать під мотив веселих чайок.
Коло пірсу – ковзанка стрічає,
Полонить морський прощальний бриз.
Берег зустрічає без оздоб:
У безлюдді йдеш благословеннім.
Грієшся об склянку із глінтвейном –
Захід сонця роздивитись щоб.
Дме сердитий вітер штормовий,
Вільні фотозони не шкодує.
Захід сонця бачити в льоду нам
Не дає… Шалений він, диви!
Сонцезахід… Спалах… Не барись!
Зафіксуй прекрасне в об’єктиві.
Відчуття запам’ятай красиві,
Що навіяв нам зимовий бриз.