Читателей на странице:
Паліє світанкове небо,
ще літа клаптик залиша.
Хоча на серці так нелегко,
життя досвідчує душа.
Якби пригріло ясне сонце,
щоб доторкнулося теплом.
Проміння шле свої звисока,
дарує ніжність і любов.
Не треба більшого нічого,
як тільки щастя розділить.
Щодень за все хвалити Бога,
на радість виявлену мить.