Читателей на странице:
Я без тебе, мов птах безкрилий.
Світ порожній, де дмуть вітри.
Чорні хмари сонце закрили.
У зловіс його відбери.
Хто в польоті тебе підстрелив?
Ніби мову аж відняло…
Спохмурніло ще більше небо,
Бо на самотинці любов.
Повертайся живим, ти чуєш?!
Не розлучить адже ніхто.
Серце країть болем зажура.
Ріже, мов заскалене склом.
І ніщо не миле без тебе.
Неспокійний щоночі сон.
Але зоряне свідчить небо –
Будем разом ми, усвідом.
Нас сколихує світ кохання.
Навіть іде коли війна.
Та єдине для нас прохання:
Вірно чекай! (він чи вона).
Ми назустріч ясного сонця
Спозаранку побіжимо.
За коханих здоров’я просять.
Адже невмируща любов.