Читателей на странице:
Прийшли на світ ми лише раз,
бо неповторності незмінні.
Потрібно вмерти, щоб насіння
змогло пробитись в світ прикрас.
Народжуємося згори,
аби лишити слід навічно.
Подивишся глибоко в вічі —
з любов’ю на меті згори!
Нехай, як один день, життя.
Прожити треба любо в сенсі.
Лиш ввічливість покаже серце
у плані нот серцебиття.
Світобудова у красі
переливається мінливо.
Важливо тільки чи любили.
Добро доречне у вазі.
А наше серце знає Бог,
Один лиш Він цінує працю.
Прожити вік би мати щастя,
коли вартує всім любов.