Читателей на странице:
Світанки променів прозорих
у відображенні краси.
Коли не спали ніччю зорі
і ми з тобою не пішли.
Дивились просто очі-в-очі
від здивування гарних віч.
Здійснились твої сни дівочі
не відпускати з рук всю ніч.
Нам, мабуть, заздрив білий місяць,
що скоса з гілля поглядав.
Як злиті ув обіймах міцно
цілунками ділились там.
Неначе пуп’янки рожеві
напіввідкриті ті вуста.
А спалах зоряний ще жеврів,
світ нас до справ не відпускав.
У тих миттєвостях коханих
спинилась вічність наших душ.
Не йти нікуди попрохати
хотілось знов і знов наддуж.
Дивитись в зоряні простори
очей ласкавих щоб твоїх.
Світанки променів прозорих
аби краси шукали світ.