Читателей на странице:
Заангажовані вітрами,
кохання у медових снах.
Спочинок ночі відібрали,
коли безсоння стан застав.
Заласкані в духмяних квітах,
у ніжності плекає світ.
Прийду до тебе, мила, влітку,
віддам квиток щасливий свій.
Увесь доробок від натхнення,
поезію свого життя.
Ширятимемо вільно в небі
немов птахи гуртом летять.
Прив’язані будемо тільки
один до одного в суціль.
Від мрій і хіті стали вільні,
бо в нас одна з тобою ціль.
Кохати край попід блакитю,
засвідчити у зорях ніч.
На добрий шлях благословити,
і миром сяяти всебіч.
А почуття є вельми сильні,
що здатні подолати зло.
Яскраве сонце небосхилом
заглянуло в медовий сон.
Там твої спілі губи-вишні,
терпкі цілунками на смак.
А серце б’ється з грудей пишних.
За них тих нічок не доспав.