Читателей на странице:
Цвіте бузок біля вікна,
Духм‘яні запахи дарує.
Милує очі нам весна,
Собою знову всіх чарує.
З блакитним небом у очах,
В бузково – білому вбранні,
Купаючись в рясних дощах,
Ступа легенько по землі.
Сережки довгі одягла,
(Чи то з берези, чи з горіха),
Вінок у коси заплела,
Для неї він – то справжня втіха.
Віночок інший кожен раз.
Ретельно квіти підбирає.
Аби потішити всіх нас,
Святково сад вона вдягає.
Вночі співає соловейком,
Заливисто десь під вікном.
Той спів здається так близенько,
Неначе ліки перед сном!
Весні не можна не радіти!
Вона оновлення всього.
Дерева, трави, ніжні квіти…
Додасть всьому шарму свого.
Весну не можна не любити!
Вона чарує і п‘янить…
Нектар духм’яний варто спити
Й лишити в пам‘яті цю мить.