Читателей на странице:
Небо блакитне, бездонне,
Квітами пахне в саду,
Погляд в безкрайності тоне,
Начеб-то десь я в раю!
Гарно в саду весною!
Запах терпкий п‘янить…
В пам‘яті лишу з собою
Весняну чарівну цю мить.
Квіти красиві, яскраві
Буйно розквітли в саду,
В сонця вечірній заграві
Садом квітуючим йду.
Садом, в якому любили
Всі милуватись весною,
Дбали про нього, ростили –
Нехай не обпалить війною!
Небо таке безкрайнє!
Тішитись хочу весною…
Усе тут таке життєдайне!
Шкода, що так пахне війною.
Тепер над квітуючим садом
Гудуть не хрущі – літаки.
Буває багато їх разом,
В небі неначе круки…