Четвёртый этап поэтического марафона “Поэзия через века”

littercon

Читателей на странице:


Дорогие творческие друзья!

Приглашаем принять участие в четвертом этапе поэтического марафона, который продлится с 22 апреля по 18 мая 2023 г. и продолжает весеннее вдохновение украинской поэзии под названием «Люди, будьте взаимно красивыми ». Это замечательное произведение известной украинской поэтессы Ліни Костенко посвящено осмыслению мира и своего места в нем.

Між іншим

Коли я буду навіть сивою,
і життя моє піде мрякою,
а для тебе буду красивою,
а для когось, може, й ніякою.
А для когось лихою, впертою,
ще для когось відьмою, коброю.
А між іншим, якщо відверто,
то була я дурною і доброю.
Безборонною, несинхронною
ні з теоріями, ні з практиками.
і боліла в мене іронія
всіма ліктиками й галактиками.
І не знало міщанське кодло,
коли я захлиналась лихом,
що душа між люди виходила
забинтована білим сміхом.
І в житті, як на полі мінному,
я просила в цьому сторіччі
хоч би той магазинний мінімум:
– Люди, будьте взаємно ввічливі! –
і якби на те моя воля,
написала б я скрізь курсивами:
– Так багато на світі горя,
люди, будьте взаємно красивими.

© Ліна Костенко

Вона мріяла літати, працювала педагогом, і тільки розкривши свій талант стала «невловимою королевою української поезії» і слова її стали літати у світі як «високовольтні лінії духу»…

19 березня 2023 року Ліна Василівна Костенко відзначила свій 93-й день народження. Геніальна українська улюблениця, поетеса-шістдесятниця, лауреатка Шевченківської премії (1987), Премії Антоновичів (1989), Премії Петрарки (1994), нагороджена медаллю Святого Володимира, Почесною відзнакою Президента України (2000). У 2000 р. стала першим лауреатом Міжнародної літературно-мистецької премії ім. Олени Теліги і нагороджена Орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня у березні 2000 року. 2010 року опублікувала перший прозовий роман «Записки українського самашедшого», що став одним із лідерів продажу серед українських книжок у 2011 році. Почесний професор Києво-Могилянської академії, почесний доктор Львівського та Чернівецького університетів. 

Це ЖІНКА-ГЕРОЙ, котра принципово відмовилася від Премії Золотий Письменник України та звання Героя України, мотивуючи, що ці нагороди «як політична біжутерія їй не потрібні», адже у неї головне – Ім’я. Одна із найвпливовіших жінок давньої та сучасної України, яка стала незаперечним моральним авторитетом для українців. Вона ніколи влади не боялася. Пише, що хоче і говорить, що думає. 

Вона переконує нас, що слова «незалежність» і «свобода» існують в мові не просто так. А останніх 10 років вона ігнорує різні світські заходи та не спілкується з пресою, бо це для неї «пусті теревеньки». Сила волі та її незламність вражають. Вона сучасна і активна користувач інтернету, а постать її жодного разу не була заплямована безглуздими дурницями в токсично засміченому інформаційному просторі. Її поезія – про жінку, любов, красу рідної мови і України – це словесна зброя, яка надихає і окриляє.

Її горде мовчання – це життєва позиція, а творче спілкування – це словесна зброя у вигляді інтелектуальна поезії. А поезія її про жінку, про любов, про красу рідної мови та Україну надихає кожного і не перестає звучати.

Сегодня предлагаем принять участие в конкурсе” Люди, будьте взаимно красивыми ” на основе замечательного произведения Лины Костенко.

Переклад Karolin Audace вірша Ліни Костенко “Між іншим”

Между прочим

Когда я постарею с сединой на висках,
И жизнь окажется в туманной дымке,
Красивой останусь я в твоих глазах,
А для других в невзрачном блике.

Кому то злой и совсем упрямой,
Другому ведьмой, кому-то коброй,
Если уж откровенно и между нами,
Была я доброй и беспардонной.

Ни с теориями и даже ни с практикой,
И мучила меня глубокая ирония,
Со всеми локотками и галактикой,
Беспомощна,а иногда и несинхронна.

И не знало уничижения горнило,
Когда усеивалась я злостным эхом,
Как же моя душа в мир выходила,
Укутавшись вуалью с белым смехом.

А в жизни я будто на поле минном,
В этом веке прошу незатейливо,
Хотя бы тот магазинный минимум:
Люди будьте взаимно вежливы.

И если бы на то была моя воля,
Я выделила бы слова курсивами,
В мире много несчастий и горя :
Люди,будьте взаимно красивыми !

© Karolin Audace (L. P.)

Условия конкурса:

  1. Тема конкурса: “Люди, будьте взаимно красивыми “.
  2. Написать не менее 2 произведений, в приближенном стиле оригинала, на любом языке.
  3. Конкурсные произведения разместить в творческом профиле и под этой статьёй.

Творите, любите и своим творчеством открывайте возможности Миру и добру, взаимопониманию и поддержке!

Пусть Вас никогда не оставляет вера и душевность творения, Ваш свет любящей поэтической души. Творите, любите, оставайтесь в свете мира и добра!

С творческой cозвучностью и поддержкой,

© littercon


5 2 votes
Поставьте оценку
Подписаться
Уведомление о
guest

12 Комментарий
Inline Feedbacks
View all comments
Leon Clerk
Премиум-автор
24.04.2023 7:47 дп

Чудові вірші неперевершеної сучасної поетеси!
Бажаю натхнення для всіх у полі зору бачення краси у кожнім куточку землі, але насамперед серед і поміж людей!
Миру, добра, весни, рясного Божого благословення на щодень!

Leon Clerk
Премиум-автор
24.04.2023 7:48 дп

Обвітрює весняна свіжість,
з самого ранку надихне.
Торкає серце вельми ніжно,
тихенько в’є життя твоє.
Ласкаво обіймає з ночі,
пестливо висловить красу.
Загляне таємничо в очі,
обожнюючи цю весну.
Собою гарна, пишна, гожв,
неначе квітка чарівна.
На пуп’янок у росах схожа,
волосся майкає з чола.
У пристрасному поцілунку
проявлені палкі чуття.
Будь завше у стосунках чуйна,
впродовж для щастя сни щадять.
Зустрінь у них взаємно мрії,
які утілюються в суть.
Життя наснагу обвітрілу
коханням з полум’я снують.
Захоплюють чудові речі,
той від душі для тебе вірш.
Ти обійми мене за плечі,
про світ казковий розповіж.
Нехай зникає в потьмах ночі
розхвилювання і журба.
Зірками радісно золочить
щодення через все життя.

FB_IMG_16769631702046882.jpg
Людмила Рубина
Премиум-автор
24.04.2023 9:07 дп

Замечательный конкурс! Чудесные стихи!
Благодарю любимый журнал за новую мотивацию к творчеству!
Всем желаю успехов, гармонии, позитива, душевного тепла и любви.

Людмила Рубина
Премиум-автор
24.04.2023 9:11 дп

Под дождь легко мечтать

Под дождь легко мечтать. Не так ли?
Читать романы, кофе пить…
Гремят, стучат по крыше капли.
Ещё Вам чашечку налить?
Чай? Кофе? Или апельсины?
За окнами темно, не зги.
Не стоит нам считать седины.
Вы слышите? Да… да… шаги!
И вот друзья уж на пороге.
И полон тёплый дом гостей.
Весёлый шум гудит в итоге.
Как здорово среди друзей!
Раскрыты зонтики. Намокли
кроссовки, туфли, башмаки)
Прохладен вечер. Все продрогли.
Кружат у лампы мотыльки.
На улице большие лужи.
Дорог, тропинок не видать.
А в доме смех и вкусный ужин.
А в доме рай и благодать.

Людмила Рубина
Премиум-автор
24.04.2023 9:16 дп

Мчатся годы-непогоды

Мчатся годы-непогоды.
Только я их не держу.
Вместе с ними пишу оды.
Я живу и не тужу!
Пусть летят мои минутки
За листвою октября.
Знаю шутки-прибаутки,
Чтобы рассмешить тебя.
Мчатся годы-непогоды!
И куда они летят?
Есть причуды у природы.
Словно праздничный обряд.
Ну а мы чайку попьём
И прекрасно заживём!

Leon Clerk
Премиум-автор
25.04.2023 5:36 дп

Кожні люди у своєму роді гарні,
бо висвітлює єство у них душа.
Щастя і кохання особливо варті,
тільки дещо світлим мріям заважа.
Ввічливість, порядність, чуйність і повага –
ось ці якості привабливі людські.
Треба у любові й доброті тривати,
щоб відображати значення краси.
Може ближче старості стає все важче
берегти окрасу в сивій бороді.
Але називають недарма поважні,
основне не розгубити доброти.
Крихтами добра підживлюється совість,
вічномолодою досі в тих душа.
За взірець на прикладі ясного сонця
добрі люди, в котрих золоті серця.
Навіть вадами не будуть зрілим зморшки,
звані гусячі чи лапки, певно, ті.
Проявляється краса напрочуд мовчки,
тиша в серці радість має в повноті.
Пестити опікується втім дбайливість,
гарна жінка, як хороший чоловік.
Кожні неповторні, вельми особливі,
затишок примножує в сім’ї їм вік.
Вишуканість і охайність так пасує,
не дивіться скоса на свої літа.
Будьте доброзичливі і любі друзі,
ще гарненькі в кого щира доброта.
Може Бог створив життя на пробу казки
про красуню і чудовисько либонь.
Тільки чистими душею бути каже,
бо вартує всьому завше лиш любов.

FB_IMG_1682391863893.jpg
Марина
Премиум-автор
25.04.2023 4:20 пп

Для мене Ліна Костенко – її життя та творчість – взірець незламності, впевненості, людяності. активної життєвої позиції. Її вірші прості і водночас неперевершені. Маю дві глоси за мотивами її глибоких віршів про кохання. Залюбки надам їх для конкурсу. Дякую журналу, що дали змогу написати про нашу геніальну поетесу!!! Всім натхнення, миру, добра
Як говорить наша Ліна: “Віддай людині крихітку себе. За це душа наповнюється світлом.”

Ліна.jpeg
Марина
Премиум-автор
25.04.2023 4:27 пп

НЕ ПОКЛИЧУ…
/глоса/
Не знаю, чи побачу Вас, чи ні,
А може, власне, і не в тому справа.
А головне, що десь вдалечині
Є хтось такий, як невтоленна спрага.
Я не покличу щастя не моє…
Ліна Костенко.

Пливе безсніжно-сірий сум в човні,
У стомлених туманах гірко тане…
Прощайте, мій намріяний коханий,
Не знаю, чи побачу Вас, чи ні.

Заплутана ця гра не має правил.
Б’є порожнеча значимістю фраз.
Мабуть, я все ж не зрозуміла Вас,
А може, власне, і не в тому справа…

Ховає січень спогади сумні.
І скільки днів,чи місяців, чи років
з туманами спішать вони навтьоки.
А, головне, що десь вдалечині

Лишиться те, що так забути прагнув.
Нестерпний біль затих… Він онімів,
але у хвилях призабутих снів
Є хтось такий, як невтоленна спрага.

Життя уроки мудрі всім дає,
Кружляє сніг, бере в свої обійми.
Ідіть по звичній стежці Ви спокійно –
Я не покличу щастя не моє…

не покл.jpg
Марина
Премиум-автор
25.04.2023 4:29 пп

БУЗКОВІ ВИХІДНІ
/глоса/
«Тепер пора прощатися нам. Будень.
На білих вікнах змерзли вітражі.
«І як ми будем, як тепер ми будем?!»
Такі вже рідні, і такі чужі.
Я Вами дуже тяжко відболіла…»
Ліна КОСТЕНКО
Весняний шарм бузкового етюду,
І пристрасть незабутніх вихідних.
Прощальний потиск рук…і жар від них…
Тепер пора прощатися нам. Будень.

А погляд говорив – забракло мови:
«Забути все? А як? Прошу, скажіть?!»
Роса застигла у очах бузкових –
На білих вікнах змерзли вітражі.

Немов пудове щось здавило груди,
Яскраву млість подарував бузок.
У відчаї дзвенів останній зойк:
«І як ми будем, як тепер ми будем?!»

… Букети Вам вже іншій дарувати:
Мій телефон для Вас – не в мережі.
Але вертають спогади затято
Такі вже рідні, і такі чужі.

Чи кличе аромат і Вас щосили
У вихідні бузкові навесні?
Цікаво: пам’ятаєте? Чи – ні?
Я Вами дуже тяжко відболіла…

бузок.jpg
Софья Баталова
Премиум-автор
18.05.2023 10:54 дп

Прекрасные стихи Лины Костенко.
Прекрасная тема для размышления.
Благодарность редакции и Каролин Одас за неустанный труд.
Желаю участникам вдохновения и свежих идей.
Мира,солнца и тепла всем

Софья Баталова
Премиум-автор
18.05.2023 10:55 дп

Порой цветы земли нам кажутся простыми,
Создатель много дал подарков дорогих..
Чтобы дела Творца не виделись пустыми,
Давай с тобой нести ответственость за них

Давай благодарить за дождик и за зной,
За речку и за лес благодарить,
И улыбаться ландышам весной,
И просто взаимно красивыми быть

Приятные мысли лицо озаряют:
Бабочка кружит,за ней мотылёк,
Яркие крылья в полете мелькают,
Перелетая с цветка на цветок

Воздух дыхание даёт на планете ,
Поля, моря , цветы ,чтобы творить
С заботой, любовью Бог дал всё на свете,
И в этом смысл его благодарить

Гармония во всех созданиях Творца,
Его добро ,тепло и долгое терпение..
И нет его любви начала и конца,
Он щедро льет на нас свои благословения

Под силу ему и земные чудачества,
Смотришь и не устаёшь им дивиться-,
За горизонт солнце яркое прячется ,
На смену выходит луна круглолицая..

Софья Баталова
Премиум-автор
18.05.2023 10:58 дп

Как важно, навстречу идя, улыбаться,
С разумным и истинным соглашаться,
Уметь поздороваться
и попрощаться,
Уметь утешать и
уметь извиняться,
Других понимать и собой оставаться ,
С родными,любимыми не расставаться
Нам хочется быть счастливыми,
Так будем взаимно красивыми !
Стараться предельно честными быть ,
Конкретно и кратко про всё говорить,
Быть искренними и любезными,
Уметь говорить лишь полезное,
Бояться злых непроверенных слов
Всё это,по сути, – основа основ
Как важно уступчивость проявлять,
И разных конфликтов извне избегать!
Было бы здорово всем подружиться,
И никогда друг на друга не злиться
Жить в мире нам,люди, по- прежнему,
Душевным, взаимно вежливым,
И навсегда позабыв о зле,
Счастливыми быть на цветущей земле.