Читателей на странице:
Щитом – сухі ряди акацій ,
Неначе згорблені старі.
Який бентежний ліс уранці,
Щасливий, хто красу цю вздрів.
Кумедні, білі, мов курчата,
Розпушить котики верба.
Весна продовжує звучати
У зайчику, що пострибав…
А проліска міцну голівку
З-під листя вгору підняла.
Березова кора у цівках,
І пахнуть хвоя та смола.
За мир і волю молять люди:
Ген, першоцвіту день налляв!
Пісні пташині звідусюди,
Чекає рук свята земля…
Комахи щось ведуть бджолине,
Мотив – сам вітер їм приніс…
Із віт сосна дрімоту скине:
У сподіванні миру ліс.