Читателей на странице:
Поезія повінчана з любов‘ю!
Вона мов музика звучить…
Її флюїди серце повнять,
Я чую з ними щастя мить.
Дає натхнення мені, крила,
Які підносять до небес.
І коли Муза враз накрила,
То світ навколо наче щез.
Є тільки Муза, я і слово,
Яке лягає у рядки.
З’являється вона раптово –
Її стрічаю залюбки.
Мені поезія – відрада
У будь які хвилини у житті,
І почуттів моїх армада
Не хоче бути в самоті.
Ці почуття на волю рвуться,
Потреба є, щоб хтось почув…
Від них і плачуть, і сміються,
Бо в них є радість, біль і сум.
Поезія повінчана з любов‘ю…