Читателей на странице:
Чуттєво так прощалася зима:
Серцезворушним сяйвом горобин,
Вона була б прекрасною… якби
Війни страшної поруч ти не мав.
Рясні сніжинки – сріблом кришталю,
Чуттєво так прощалася зима.
Сліпучу вроду сніжності люблю,
що впала на замріяний Лиман.
Мороз в повітрі градуса тримав,
Сентиментальну вичавив сльозу.
Чуттєво так прощалася зима,
господар воза у колеса взув.
Чекаємо з ростками волю й мир,
О весно! Не в ракетах йди – в громах.
Пресвітлий Боже, зглянься над людьми!
Чуттєво так прощалася зима…