Малювала сюжет уві сні…

Марина Зозуля

Читателей на странице:


Із небес – пластівцями йде сніг,
Як кохання невинний дотик.
Малювала сюжет уві сні.
Ти, до речі, теж був не проти.

Доторк теплих і рідних рук
І дбайливе твоє: «Не змерзла?»
Крізь роки сніговій не зітру
Поцілунків зими в березах.

Білим попелом сипле зима,
Посріблила обом волосся.
Що в долонях, здавалось, тримав,
То сльотою душі стеклося.

Дуб зітхає… розтріпаний чуб
Ледь торкає: «Пусте, минеться…»
Сніжним спомином, вгріта, мовчу:
Не торкайся, морозе, серця!

Зледеніло в холодних очах:
(У юрбі не знайшов коханих!)
Пластівцями танок сніг почав –
Білий пластир рубцює рани…

© Марина Зозуля


5 2 votes
Поставьте оценку
Подписаться
Уведомление о
guest

1 Комментарий
Inline Feedbacks
View all comments
Валентина Пошкурлат
Премиум-автор
24.12.2022 11:08 пп

Проникливо до глибини душі. Дякую, пані Марино, за чудову лірику!