Читателей на странице:
Крізь туман
посміхнулося
сонце,
теплий промінь
мене обійма,
то відкрилось
для серця віконце –
морок гине,
зникає пітьма,
світлу я
підставляю долоні –
і ясніша,
весніє в очах,
буть не хочу
в пітьми я в полоні,
згинь, мій болю,
від тебе –
мій страх.
Світлина з мережі Інтернет