Читателей на странице:
Припало людям бід зазнати,
нести свої важкі хрести.
Чи в будень праця, а чи в свято,
однак, що добре відрізни.
Як мало моляться сьогодні,
у неспокійні ці часи.
Прийти до перемоги годні,
із Богом, вірмо, пощасти!
Замало довіряють Богу,
палких не вистача сердець.
Є обмаль совісті й любові,
бо заблукали в світі десь.
Звертайтеся до Бога часто,
перехрестіться зранку хоч.
Благословення майте, щастя,
все те, що так дає нам Бог.
Хіба терпіння, якийсь утиск
відлучить від любови нас?
Недолею не будьмо скуті,
згадаймо Того, Хто нас спас.
Бо Він поніс за нас наруги,
ганьбу і смуток у душі.
Пішов на смерть Він ради друга,
у горлі гіркий жаль душив.
Повторюють той подвиг нині
всі ті, які є на війні.
Хто вірний Богу й Україні,
це божі названі сини.
За них молімось палко, щиро,
щоб радість волі здобули.
Хай повертаються із миром,
живі, здорові би були!
Зійде тож сонце спозарання,
а мати вигляне в вікно.
Довкола стане знову гарно,
якщо повернеться любов.
Не відцураймося від Бога,
який чекає кожен день.
Терниста у житті дорога
до рідних зустрічі веде.