Читателей на странице:
В переливах осіннього моря
/бездієслівна лірика/
В полудневого сяйві сонця
Переливами хвиля за хвилею
В безкінечний всесвіт віконце
З Афродитою – з піни богинею.
У морській глибині корали,
Як осіннього клена листя,
Всюди, всюди води хорали
І з коралів красиве намисто.
Вічний рух і любов наша море,
Парус білий десь вдалині,
Нескінченні краси простори
На камінні – злоті вогні.
У серцях полум’яна осінь,
Мов напнуті її паруси,
Над водою бездонна просинь –
Скільки ж в моря тієї краси!
Насолода простором морським,
Трунок серцю й душі розрада,
І бокали в руках із шампанським,
І кохання осіннього влада.
Ми з тобою удвох, наше щастя на двох
В переливах осіннього моря,
А на небі над нами Бог,
На землі – наша світла доля.
Світлина з мережі Інтернет