Читателей на странице:
Море жовте – море у сонці,
море в жовтні в самому соці.
Скрізь розлите, вільне, багряне,
наче у квітах сильно пряних.
Море як жінка рум’яна,
голосом гінко, чарами явне.
Сильне бажання на двох кохання.
Цілунками жадне, в пестощах гарних.
Глибоке, чарівне, хвилями ніжне,
серцю звабливе, навіть ще ближче.
Живі потоки ніби обійми,
насичені соки в перлах від піни.
Дуже ласкаво, лещено, мило
дотик вустами люблячих щиро.
Піснею вітру разом злиті,
одні в цілім світі єдині.
Чиста водойма часто бурхлива,
вірна любові, вічні пориви.
Бухти-барахти, лава прибою.
З відома прагнень душам любов’ю.
Певно розчулий світ почуттями,
зорі кармінні, відблиски, плями.
Погода чудова, тиха місцево.
Гойдливий цей човен мовби ті стегна.
Небо казкове – як на долонях,
чарами очі, місячне лоно.
Жовте латаття, блуки і мрії.
Осип пелюсток синіх і білих,
Поміж на похват яскраво-червоні.
Пристрасні, повні, в приймочці млосні.
Гладдю, у хрестик, вишивка, бісер.
Терпко між десен шов бісектриси.
Хіттю щемлива, серцю пригожа,
шторм а чи злива, твориво боже.
Море дарунків, твої лаштунки.
Ці поцілунки солодкі в ласунки.