Читателей на странице:
Осіння ніч бере мене в обійми,
Кладе на плечі свіжість прохолоди.
У зговорі із нею, спільно
Ми зАпали у тілі охолодим.
Наллю у келих білого вина,
Нехай біліє у тумані ночі,
Минулий день спиватиму до дна,
Не плачуть хай мої бездонні очі.
Осіння ніч торкнулась до плеча,
Крізь плед його цілунком холодила,
У відблисках запалена свіча,
Мов ангел враз розправив свої крила.
І зболена загоїлась душа,
Вогонь у тілі вкрила прохолода,
Я затремтіла, як мале пташа,
Осіння ніч – найкраща нагорода.
Заграли зорі в стиглих небесах,
Вони завжди висвічують дорогу,
Зорить мені згори Чумацький Шлях,
За день минулий дякую я Богу.
Світлина з мережі Інтернет