Читателей на странице:
Світанки росяні у сяйві діамантів,
Мелодія Шопена десь звучить
І розвіває перли-роси мантій,
І нот душевних чути колорит.
Вогнем палає вже безкрає небо,
Від світла аж сахнулися всі зорі.
Як насолоди в моє серце треба!
Спішу-біжу на зустріч я із полем,
Де хвилями дзвінкими грають млості
Й збирають все проміння для утіхи,
Де кидає ранкове сонце брості
І де простори для натхнення тихі.
Душевну пісню як співа природа!
Відлунюють у серці свіжі ноти.
Світанку так мене чарує врода,
Що вже на сум немає в мене квоти.
Світлина з мережі Інтернет