Читателей на странице:
Ми книгу кохання відкрили
в медової юності чарах,
в сплетінні гарячих сердець
читаєм її сторінки,
закладки у білих небесних хмарах
залишимо ми на вікИ.
Зоріє магічне кохання
в світах неозорих сузір’їв,
п’янкий ми спиваєм напій
до дна, до краплини, як дар,
на сакральній землі оріїв,
над нами сузір’я Тельця – стожар.
Повінчані ми небесами,
зірками, сузір’ями, всесвітом,
мелодія струн у серцях
сильніша стає крізь роки,
кохання не буде переспівом,
воно на віки, на віки.
Світлина з мережі Інтернет