Читателей на странице:
Поміж вербами ходить осінь,
В коси плетені сипле золотом,
Ще на небі всміхається просинь,
З-за ріки вже війнуло холодом,
Затремтів оксамит тепліні,
Дивосвіт вже втрача кольори,
Вчора вишні в саду білопінні,
Як в фаті наречені були,
А сьогодні – усі в позолоті
Й позолоту під ноги кладуть,
В таємничій тумани колоді
Молоком оперізують путь.
І сурмлять вже вітри у дібровах,
Серце туга за край обійма,
Вже і клени в осінніх оковах…
Літо вчора було, а сьогодні нема.
Світлина з мережі Інтернет